- договір купівлі-продажу № 11-10 на суму 2 047 050,00 грн. (Специфікація №1 від 11.10.2004 р., на суму 778320,00 грн., специфікація № 2 від 12.10.2004 р. на суму 1 268 730,00 грн.). 11.10.2004 р. та 12.10.2004 між Артем’євим А.В. та Меделяном М.М. підпис

Порушення чинного законодавства суддями першої та апеляційної інстанцій Петровим В.С., Демешин О.В. та колегією суддів у складі Савицької Я.Ф., Воронюка О.Л., Лашина В.В. при розгляді судової справи про визнання недійсним фіктивного договору.

15.06.2009

АО «Машиностроительное производственное объединение «Орион». Дополнительные документы…


11.10.2004 р. між АТ МВО „Оріон” в особі “заступника голови правління” Меделяна М.М. та ПП „Статир” в особі директора Артем’єва А.В. укладені наступні договори:

- договір купівлі-продажу № 11-10 на суму 2 047 050,00 грн. (Специфікація №1 від 11.10.2004 р., на суму 778320,00 грн., специфікація № 2 від 12.10.2004 р. на суму 1 268 730,00 грн.). 11.10.2004 р. та 12.10.2004 між Артем’євим А.В. та Меделяном М.М. підписані видаткові накладні № 30 на деталі трубопроводу на суму 778 320,00 грн. та № 31 на деталі трубопроводу на суму 1268730,00 грн. Продукція на АТ МВО „Оріон” не надходила.

- договір купівлі-продажу № 11/10/04 на суму 7002606,48 грн. (Специфікація №1 від 11.10.2004 р., на суму 7002606,48 грн.) того ж дня 11.10.2004 р. між Артем’євим А.В. та Меделяном М.М. підписаний акт прийому-передачі зазначеної продукції. Продукція на АТ МВО „Оріон” не надходила, це підтверджено в процесі розслідування кримінальної справи № 051200500087.

Відсутня будь-яка бухгалтерська та інша документація, яка б підтверджувала надходження вищезазначеної продукції на підприємство. Крім того, той факт, що зазначена продукція на АТ МВО “Оріон” не надходила підтверджують працівники АТ МВО „Оріон”, які відповідно до своїх посадових обов’язків приймають, зберігають та ведуть облік продукції, яка поступає на підприємство.

Раніше деталі трубопроводів ПП “Статир” купило у ТОВ “ЗМВ-Сервіс”, а потім “продало” АТ МВО “Оріон”.
12.10.2004 р. між АТ МВО „Оріон” в особі “заступника голови правління” Меделяна М.М. та ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Полісервіс” в особі директора Кирилова Ю.О. укладено договір купівлі-продажу № 1-20, відповідно до умов якого АТ МВО „Оріон” продало ТОВ „ВКФ „Полісервіс” деталі трубопроводу на загальну суму 7 011 586, 47 грн. (придбані на передодні за договором № 11/10/04).

Останній розрахунки за договором не виконав. Згодом ТОВ „ВКФ „Полісервіс” було ліквідовано. Таким чином була переоформлена “продукція”, що „придбана” за договором № 11-10 на суму 7002608,48 грн. Можна припустити, що таким же чином „продана” продукція на 2 047 050,0 грн.

В грудні 2005 р. АТ МВО „Оріон” оскаржило заборгованість перед ПП „Статир” на суму 2 047 050,00 грн., 10.02.2006 р. ПП „Статир” подало до господарського суду Одеської області клопотання про відзив кредиторських вимог у сумі 2 047 050,00 грн.

19.04.2006 р. Постановою Вищого господарського суду України скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2006 р., якою було визнано заборгованість АТ МВО „Оріон” перед ПП „Статир” на суму 7002606,48 грн. та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

13.04.2007 р. господарським судом Одеської області було винесене рішення по справі № 6-15/217-05-6250, яким позовні вимоги АТ МВО „Оріон” було задоволено частково. Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу №11-10-04 від 11.10.2004р., укладений між Приватним підприємством „Статир” та Акціонерним товариством “Машинобудівне виробниче об’єднання “Оріон” в особі заступника голови правління Меделяна М.М. з моменту його укладання, а в частині позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу №11-10-04 від 11.10.2004р. недійсним з підстав, що його вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином (фіктивність) – відмовив, застосувавши до АТ МВО „Оріон” односторонню реституцію.

З застосуванням односторонньої реституції судом першої інстанції АТ МВО „Оріон” не погодилось, оскільки рішення господарського суду Одеської області від 13.04.2007 р. по справі № 6-15/217-05-6250 прийняте з порушенням діючого законодавства.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції не було з’ясовано наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та як правильно в постанові від 01.03.2006 р. вказав Вищий господарський суд України: «Отже, судами встановлено, що Меделян М.М. не призначався на посаду заступника голови правління АТ МВО «Оріон», у встановлених статутом та законом порядку. Крім того, відсутні легітимні рішення і загальних зборів акціонерів, спостережної ради, правління та наказу голови правління АТ МВО «Оріон» про призначення Меделяна М.М. на зазначену посаду, що свідчить про відсутність повноважень Меделяна М.М. на виконання дій від імені юридичної особи – АТ МВО «Оріон», у тому числі на укладення договору купівлі-продажу № 11/10/04 від 11.10.2004 року та підписання акту приймання-передачі від 11.10.2006 року.

У зв’язку з викладеним колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним».

Так, Вищим господарським судом України правильно встановлено недійсність спірного договору купівлі-продажу та акту, щодо передання майна по казаного договору. В наслідок цього, Вищий господарський суд України рішення від 29.08.05 господарського суду Одеської області та постанову від 01.12.05 Одеського апеляційного господарського суду у справі №15/217-05-6250 скасував, а справу направив на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Приймаючи оскаржуване рішення від 13.04.2007р. по справі №6-15/217-05-6250, судом першої інстанції не було враховано те, що з матеріалів кримінальної справи по звинуваченню Меделяна М.М. у вчинені злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України вбачається, що товар по спірному договору до АТ «МВО «Оріон» взагалі не надходив.

Підтвердженням того, що АТ «МВО «Оріон» товар по спірному договору не отримувало є матеріали кримінальних справ №051200500011, №05120050087, а саме протоколи допиту Миколаєва М.М. – нелегітимного в.о. голови правління АТ МВО «Оріон», Кондоні А.С. – директора ПП „ЗМВ-Сервіс”, яке нібито уклало договір купівлі-продажу труб з ПП „Статир”, Храмченкової Л.О. – головного бухгалтера АТ МВО „Оріон” (є в матеріалах справи).

Також, треба звернути увагу суду на зміст обвинувального висновку від 19.04.2006 року, затвердженого в.о. прокурора м. Одеси, старшим радником юстиції С.В. Даніліним. Допитаний у якості обвинуваченого, Меделян М.М. свою провину в зробленому злочині, визнав і підтвердив, що в жовтні 2004 р. наказом в.о. голови правління АТ МВО «Оріон» Миколаєва М.М. він був призначений на посаду заступника голови правління АТ МВО «Оріон». 11 жовтня 2004 р. він від імені АТ МВО «Оріон» уклав договір купівлі-продажу з ПП «Статир» в особі директора Артем'єва А.В., відповідно до якого ПП «Статир» начебто продало, а АТ МВО «Оріон» придбало відповідно до специфікації труби й деталі трубопроводів на загальну суму близько 7 млн. грн. У своїх показаннях Меделян М.М. зазначив, що труби й деталі трубопроводів знаходились в складах ПП «Статир» на території Джутової фабрики, на АТ МВО „Оріон” не надходили й фактично не повинні були надходити.

Таким чином, судом першої інстанції не були досліджені певні обставини, встановлені досудовим слідством по вказаним вище кримінальним справам, чим і було порушено ч.1 ст.104 ГПК України.

Застосовуючи до АТ МВО „Оріон” односторонню реституцію, суд першої інстанції помилково визнав обставини, викладені в рішенні господарського суду Одеської області від 29.12.2004р. по справі № 25338-04-11054 встановленими. А саме, суд першої інстанції зазначає, що «Доказом фактичної передачі позивачем (ПП «Статир») майна по договору купівлі-продажу №11104 від 11.10.04р. є наявні в матеріалах справи акт прийому-передачі від 11.10.04р., підписаний сторонами, та витяг з книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) ПП «Статир» за жовтень 2004р.».

Саме на підставі наведеного, суд першої інстанції, посилаючись на частину 2 статті 35 ГПК України, вважає, що факт виконання приватним підприємством «Статир» своїх зобов'язань по спірному договору підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 29.12.2004р. по справі № 25338-04-11054.

З вказаними доводами суду першої інстанції погодитись не можна, зважаючи на наступне.
Проаналізувавши положення ст. 35 ГПК України вбачається, що преюдиціальність – це обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ між тими ж сторонами.

Однак, в свою чергу преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Про що безпосередньо свідчить конкретна судова практика.

Так, у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.10.2004 року у справі № 6/408 (Вісник господарського судочинства, 2005 №1) за позовом держаного підприємства «Теплоелектроцентраль-2 «Есхар» до корпорації «Укрзарубіжнафтогаз» і товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокомплекс» про визнання недійсним укладеного відповідачами договору від 25.02.02 р. № 49-0 2002 р., зазначається, що помилковим є надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, встановлених цим судом, з їх юридичною оцінкою.

Виходячи з наведеного чітко вбачається, що рішення господарського суду Одеської області від 29.12.2004 року по справі № 25/338-04-11054 не носить преюдиціальності щодо обставин приймання-передачі будь-якого майна взагалі, так як вказаним рішенням суду не досліджувалось питання дійсності чи то недійсності Договору від 11.10.2004 року з підстав його фіктивності, а як наслідок, вбачається, що посилання суду на акт приймання-передачі є оцінкою судом певних обставин справи, що не носять преюдиціального значення.

Крім того, під час розгляду справи № 25338-04-11054 суду не були відомі певні факти з матеріалів кримінальних справ, зазначених вище, тому рішення суду від 29.12.2004р. не може розглядатись як таке, що має преюдиціальне значення.

Суд першої інстанції, оцінюючи докази, надані сторонами, не прийняв до уваги той факт, що крім акту приймання-передачі, витягу з книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) ПП «Статир» за жовтень 2004р. та відповідних накладних, в відповідача взагалі не було документів, підтверджуючих надходження труб та деталей трубопроводів до АТ МВО „Оріон”.

В підтвердження вищезазначеного, в матеріалах справи містяться ухвали, якими судом першої інстанції витребувались в ПП „Статир” наступні документи:

- довіреності на отримання ТМЦ, видану АТ МВО „Оріон", документи, які підтверджують нарахування та сплату податку на додану вартість, в зв'язку з
продажем вказаної продукції;

- документи, які підтверджують придбання ПП „Статир" продукції (деталі трубопроводів /труби/) журнал реєстрації довіреностей на одержання ТМЦ, картки складського обліку розрахункові документи, що підтверджують сплату вартості придбаної продукції з відміткою банку;

- документи, які підтверджують перевезення продукції (деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу з нержавіючої сталі /ст..08x18Н10Т/ для трубопроводів, для пару і гарячої води у кількості 23 450,00 кг.; деталі трубопроводів/труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу з заліза нелегованої сталі /ст.20/ для трубопроводів, для пару і гарячої води у кількості 7 833,2 кг.; деталі трубопроводів/труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу з нержавіючої сталі /ст..08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару і гарячої води кількості 43 550,00 кг.) від постачальників до ПП „Статир" і від ПП „Статир" до АТ МВО „Оріон", а саме: договори перевезення, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти приймання-передачі послуг, податкові накладні, розрахункові документи, що підтверджують сплату вартості послуг перевезення з відміткою банку.

Це дає підстави вважати, що витребуваних судом документів у відповідача зовсім не існує та не існувало, тому що труб/деталей трубопроводів як товару за договором купівлі-продажу №11-10-04 від 11 жовтня 2004 р. взагалі не було. Таким чином, місцевий господарський суд визнав встановленими обставини щодо надходження труб/деталей трубопроводів на АТ МВО „Оріон”, незважаючи на те, що цей факт доведений не був, чим порушив частину 2 статті 104 ГПК України.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд неповністью з'ясував всі обставини справи та визнав встновленими недоведені обставини, що мають значення для справи, чим припустив неправильне застосування норм матеріального права щодо позивача.

Так, до АТ МВО "Оріон" неправильно застосовано частину 2 п. 1 ст. 216 ЦК України.
Суд першої інстанції відносно наслідків недійсності правочину, не врахував того, що єдиною обставиною, яка нібито підтверджує передачу майна, є акт прийому-передачі від 11.10.2004 р. який зі сторони позивача (АТ МВО "Оріон") підписаний не уповноваженою особою Меделяном М.М. Саме ця обставина і була підставою для визнання недійсним договору купівлю-продажу № 11/10/04 від 11.10.2004 р. Тобто суд допустив певне протиріччя у своїх висновках, коли одній та тій же самій обставині дає різну правову оцінку.

Отже правова позиція суду не відповідає чинному законодавству. Судом встановлена "відсутність у гр. Меделяна М.М. повноважень на здійснення будь-яких дій від імені юридичної особи - Акціонерного Товариства "Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон", тому підписання гр. Меделяном М.М. згаданого акту приймання-передачі від 11.10.2004р. без жодних повноважень від АТ МВО "Оріон" (за відсутності підстав передбачених п. 3 ст. 237 ЦК України) не призводить до набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків останнього (АТ МВО "Оріон") і не може посвідчувати факт одержання майна юридичною особою.

Цієї ж точки зору доходить Вищий господарський суд України, який у постанові від 01.03.2006 р. вказав, що призначення Меделяна М.М. на посаду заступника голови правління АТ МВО „Оріон” „свідчить про відсутність повноважень Меделяна М.М. на виконання дій від імені юридичної особи – АТ «МВО «Оріон», у тому числі на укладення договору купівлі-продажу № 11/10/04 від 11.10.2004 року та підписання акту приймання-передачі від 11.10.2006 року”.

Крім того, суд першої інстанції надав помилкову оцінку ситуації, що склалася з погашенням позивачем боргу у розмірі 7 002 606,48 грн.

Оскільки труб та деталей трубопроводів взагалі не було, правочин між АТ МВО „Оріон” є фіктивний, то про яке погашення боргу має бути справа?

Припустимо, що борг АТ МВО „Оріон” був, труби на підприємство надходили, то ПП „Статир” суперечить сам собі, оскільки виконавче провадження з цього приводу закрито на підставі заяви ПП „Статир”. Так, відповідно до листа ПП Статир" від 15.02.2005 р. №1-15 02-юр. до Нач. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Одеського обласного управління юстиції, заборгованість АТ „МВО „Оріон" по наказу господарського суду Одеської області від 10 січня 2005 р. по справі №25/338-04-11054 „... погашена, шляхом передання ... певного майна. ...".

Тобто ПП „Статир” підтвердив факт погашення боргу, саме тому йому був повернутий виконавчий документ. Маємо зазначити, що якщо дійсно існував борг та труби на АТ МВО „Оріон” поставлялись, то ПП „Статир” не надало би листа до виконавчої служби про те, що зобов’язання виконано, оскільки правочин є фіктивним.

Хочемо звернути увагу і на той факт, що зразу на наступний день 16.02.2005р. ПП „Статир” знову звертається до господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство та визнання банкрутом АТ „МВО „Оріон” (справа №2/52-05-1848, суддя Бахарєв Б.О.).
З огляду на наведене, можна зробити певні висновки - дії ПП „Статир” підтверджують те, що останнє хоче будь-якими методами привласнити собі майно АТ МВО „Оріон”. Саме для цього і був підписаний договір купівлі-продажу № 11/10/04 від 11.10.2004 та акт прийому-передачі до нього, сфальсифіковано заборгованість та порушено справу про банкрутство АТ МВО „Оріон”.

Звертаємо увагу і на той факт, що суд першої інстанції в своєму рішенні від 13.04.2007р. по справі №6-15/217-05-6250 чітко зазначає: „Крім того, як позивач так і відповідач по цій справі не надали суду документів, які б підтверджували сплату боргу або передачу майна на суму 7002606,48 грн. позивачем відповідачу”! (абзац 3, лист 4 рішення).

Тобто, суд сам собі суперечить, оскільки робить висновок про одержання АТ МВО „Оріон” труб та деталей трубопроводів згідно договору, застосовуючи до позивача односторонню реституцію. Виникає питання яким чином суд визнав факт одержання АТ МВО „Оріон” труб та деталей трубопроводів, якщо в своєму рішенні він зазначає, що ніяких доказів з приводу доведення цього факту сторонами по справі не додано?

Зараз АТ МВО „Оріон” оскаржує рішення суду першої інстанції у Одеському апеляційному господарському суді.

VI-6 Документи, які підтверджують, що судді господарського суду Одеської області порушують чинне законодавство і присягу по розгляду справи № 6-15/217-05-6250 (додаються):
6.1. договір купівлі-продажу № 11-10 на суму 7002606,48 грн.;
6.2 Постанова Вищого господарського суду України від 19.04.2006 р., якою скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2006 р.;
6.3 Рішення господарського суду Одеської області по справі № 6-15/217-05-6250 від 13.04.2007р.;
6.4 Постанова Вищого господарського суду України від 01.03.2006 р.;
6.5. Постанова про порушення кримінальной справи від 22.04.2005р.;
6.6. Протоколи допиту Миколаєва М.М.;
6.7. Потокол допиту Кондоні А.С.;
6.8. Протокол допиту Храмченкової Л.А.;
6.9.Обвинувальний висновок від 19.04.2006 року, затверджений в.о. прокурора м. Одеси, старшим радником юстиції С.В. Даніліним;
6.10.Ухвали, якими Господарським судом Одеської області у ПП „Статир” витребувались документи, які підтверджують надходження труб та деталей трубопроводів до АТ МВО „Оріон”;
6.11. Рішення господарського суду Одеської області від 29.12.2004р. по справі № 25/338-04-11054;
6.12. Лист ПП Статир" від 15.02.2005 р. до начальнику підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Одеського обласного управління юстиції про погашення заборгованості АТ МВО «Оріон»;
6.13. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2004р.
6.14. Постанова про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2005р.


Голова правління АТ                           М.С. Кущак

Голова ревізійної комісії АТ                      С.Ю. Корсунська
 

Голова профспілкового комітету АТ                В.Д.Матійко





Украинское антирейдерское движение