Скарга на дії судді Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М.
17.07.2011
Голові Київського районного суду м. Одеси
Чванкіну Сергію Анатолійовичу
СКАРГА
(рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.06.2011 року по справі №2-731/11, суддя Куриленко О.М.)
Шановний Сергію Анатольович вимушений звернутись до Вас з проханням приділити увагу вдосконаленню вчинення правосуддя суддями Вашого суду, а саме суддею Куріленко О.М.
20 червня 2011 року суддя Куриленко О.М. постановила рішення яким зобов’язала відповідачів Івашиннікову Катерину Миколаївну та неповнолітню Івашиннікову Анастасію Миколаївну передати на користь іноземної компанії «Ериксон Техноладжи ЛЛП» (далі «Ериксон») 1 138 666,7 гривень. З рішенням суду відповідачі не згодні, вважають рішення суду завідомо неправосудним. Законодавством передбачено механізм оскарження рішення, однак навіщо необґрунтовано завантажувати судову систему та створювати «паперову хурделицю», якщо можливо виносити рішення об’єктивні та справедливі. Суть справи не складна тому вважати, що сталась прикра помилка неможливо, це тільки прямий умисел на завідоме неправильне застосування закону.
Суть справи: 07.12.1991 року Івашиннікова Наталя Іванівна уклала шлюб з Івашинніковим Миколою Миколайовичем Від шлюбу вони мали доньок Івашиннікову Анастасію Миколаївну, 18 січня 2002 року народження, та Івашиннікову Катерину Миколаївну 4 жовтня 1992 року народження. Наприкінці 2008 року шлюб було розірвано рішенням Київського районного суду м. Одеси. Доньки залишились разом з матір’ю. 21.08.2010 року Івашинников Микола помер.
Випадково на початку 2011 року нам стало відомо, що в Київському районному суді слухається справа за позовом іноземної компанії «Ериксон Техноладжи ЛЛП» до нас про стягнення заборгованості за договорами позики в сумі 100000 доларів США, та 30000 євро. Начебто ще під час шлюбу покійний позичив ці гроші в компанії «Ериксон» , та ці гроші були перераховані на іноземний рахунок покійного. Про існування цих договорів дружина Івашиннікова Наталя не знала, письмову згоду як то передбачено ч. 3 ст. 65 Сімейного Кодексу України не давала.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Кредитні згоди, які начебто заключив покійний, відверто виходять за межи дрібних побутових. Після смерті Івашиннікова М.М. відкрилась спадщина, а саме житловий будинок розташований за адресою м. Одеса вул. Подвойського буд. 24, та автомобіль Тойота Рав 4.
Згідно ст. 1282 ЦК спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, а не зобов’язую стягнути гроші. В рішенні суду пряме порушення статті.
Крім того, 31 січня 2006 року Івашинніков М.М. отримав кредит в сумі 50000 доларів США в банку Аваль, та заключив відповідний договір іпотеки, предметом якого був будинок за адресою м. Одеса вул. Подвойського буд. 24.
11 квітня 2006 року Івашинніков М.М. отримав кредит в банку Укрсоцбанк на придбання автомобіля Тойота Рав 4, який став предметом застави.
Таким чином, слід зробити висновок, що по-перше повинні бути задоволені вимоги банківських установ, так як кредитні стосунки виниклі раніше, ніж вимоги позивача, крім того угоди з банками повністю відповідають вимогам законодавства. Вимоги позивача можуть бути задоволені тільки за користь майна, так як спадкоємці є неповнолітніми і не в змозі особисто сплати борг, однак спадкове майно є предметом застави. Статтею 1273 ЦК України передбачає право на відмову від прийняття спадщини Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Статтею 1298 ЦК передбачено, що строк видачі свідоцтва про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Позивачі звернулись до нотаріальною контори с заявою 29.03.2011 року, таким чином шестимісячний строк ще не сплинув і позивачі не отримали свідоцтво про право на спадщину, а суддя вже незаконно зобов’язав сплатити гроші за померлого.
Позивачами заявлялось клопотання про залучення в якості третіх осіб Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», та ПАТ «Райфайзен банк Аваль». Так як, спадкове майно є предметом застави і необхідно з’ясувати, скільки коштів винен покійний банкам, та скільки грошей після смерті Івашиннікова М.М., кредиторам-банкам сплатили спадкоємці. Це клопотання не було задоволено, що унеможливлює об’єктивний розгляд справи. Нам відомо, що банк «Райфайзен Банк Аваль» надавав заперечення, однак судом цей факт в рішенні не відображено.
Рішення судді Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М. є неправосудним:
• Судді достеменно було відомо, що спадкове майно є предметом застави.
• Суддя не з’ясував вартість спадкового майна, сума яку суд зобов’язав сплатити є значно більша, ніж вартість майна. Повне, свідоме ігнорування ст. 1282 ЦК України, що свідчить про завідомо неправосудне рішення.
• Фактично взагалі майно ще не належить спадкоємцям, так як не отримано свідоцтво на право спадщини, а суддя вже зобов’язав неповнолітніх сплачувати кошти, що свідчить про завідомо неправосудне рішення.
• Суддею ігноровано, що спадкоємці ще в змозі взагалі відмовитись від спадщини і не прийняти відповідні зобов’язання, ст. 1273 ЦК України.
• Суддею проігноровано, що є інші кредитори яким спадкоємці вже сплачують гроші.
• Судом не з’ясовано чи дійсно Івашинніков М.М. отримав гроші на рахунок, чи взагалі існує така іноземна фірма «Ериксон», чи в змозі вона зичити гроші. Чи поступали від Івашиннікова М.М. на рахунки «Ериксон» якісь гроші.
• Судом проігноровано той факт, що за кредитною «згодою» від 13 лютого 2007 року, що повинна була виконана до 01 травня 2007 року взагалі 01 травня 2010 року сплинув строк позивної давнини. Кредитор не має права вимагати виконання зобов’язання.
• Судом проігноровано вимоги ст. 608 ЦК України, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. Саме в цьому випадку зобов’язання не може бути виконано іншою особою.
• Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК, судом це також не прийнято до уваги, що свідчить про упередженість судді. Це є неприпустимим.
• Позивачем не сплачено в повному обсязі судовий збір, тай ще вказано що позивач знаходиться в дуже скрутному становище. Це смішно читати, іноземна фірма, яка начебто надає такі великі гроші і не в змозі сплатити обов’язкові платежі. Якими документами підтверджено скрутний стан позивача? Все це свідчить про ангажованість судді. Такі дії свідчать про неспроможність хоча би відстоювати інтереси державного бюджету України.
• Судом не досліджена довіреність від 9 листопада 2005 року на підставі якої від фірми «Ериксон» начебто діяв D.Popov, хоча в судовому засіданні позивача зобов’язували надати довіреність, та відповідні право установчі документи фірми, що теж свідчить про упередженість судді.
• Судом не надано оцінки законності угод, так як взагалі не зрозуміло, що це - договір позики передбачений ст. 1046 ЦК України, чи кредитний договір передбачений ст. 1054 ЦК України. Незрозуміла сама назва «кредитное соглашение», така форма не передбачена діючим ЦК України. Що також було відомо судді, однак всупереч, упереджено було залишено поза увагою, що свідчить про завідомо неправосудне рішення.
• Найголовніше є те, що рішення суду винесено таємно у відсутності відповідачів, та представника третьої особи. Ці обставини істотно порушують права неповнолітнього!!!!! В рішенні суду вказано що начебто третя особа просила провести судове засідання без її участі, так дійсно така заява була , але стосувалась попередніх засідань. Про засідання призначене на 20 червня 2011 року ні відповідачі, ні представник органу опіки та піклування не знали, та належним чином повідомлені не були.
29 червня адвокат Хачатурян О.В. звернувся до судді Куриленко О.М., щоб з’ясувати дату наступного засідання суду, тільки після цього було повідомлено про вирішення справи по суті.
Якщо проаналізувати цю ситуацію, і припустити що так дійсно вимоги позивача обґрунтовані, то можливо зробити висновок, що необхідно з’ясувати скільки винен Івашинніков М.М. банкам, так як зобов’язання виникли раніше, забезпечені заставою, та виникли у встановленим законодавством порядку, потім з’ясувати, скільки коштує спадкове майно, скільки грошей на виконання зобов’язань сплати спадкоємці. Із суми вартості майна відняти суму яку спадкоємці винні банкам на день смерті.
(Наприкла: все майно коштує 100000 доларів, на день смерті борг перед банками складає 50000, після смерті спадкоємці сплатили 15000 банку . 100000-50000=50000 ця сума є граничною на яку можуть претендувати інші кредитори.)
Суддею свідомо було порушено права громадян України, на користь третіх осіб. Свідомо створені умови, при яких відповідачі повинні необґрунтовано сплатити велику кількість грошей. Банки задовольнять свої вимоги, так як майно знаходиться в заставі, тай ще є рішення суду за яким відповідачі повинні сплатити іншому кредитору суму яка жодним чином не відноситься до них. Таким чином вбачається невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
Стаття 375 КК України передбачає відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Об'єктивна сторона злочину полягає у постановленні суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення. Неправосудним є судове рішення, в якому завідомо неправильно застосовано норму матеріального права а саме ст. 1282 ЦК України, яке постановлено з грубим порушенням норм процесуального права без участі відповідачів та представника третьої особи, або в якому завідомо є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Злочин вважається закінченим з моменту постановлення суддею (суддями) судового рішення. Суб'єктом злочину можуть бути тільки судді, які одноособове чи в колегіальному складі розглядають справи у судах першої інстанції, апеляційних або касаційних судах. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Студенту юридичного вузу зрозуміло, якщо в кодексі є стаття то вона повинна застосовуватись. В цій справі не потрібно застосовувати міжнародні Конвенції, та застосовувати аналогію права, необхідно бути тільки об’єктивним і все.
Крім того, особливу зухвалість суддя проявив коли порушив права саме неповнолітнього, я вважаю, що діти не повинні страждати від упереджених дій зловмисників.
ПРОШУ:
Прийняти заходи дисциплінарного характеру.
Додаток: копія рішення від 20 червня
копія позову
Івашиннікова К.М.
30.06.2011р.