Порушення чинного законодавства колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду Воронюком О.Л., Ерміловим Г.А., Лашіним В.В. при розгляді справи про визнання недійсним договорів купівлі нерухомого майна АТ МВО «Оріон».

Порушення чинного законодавства колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду Воронюком О.Л., Ерміловим Г.А., Лашіним В.В. при розгляді справи про визнання недійсним договорів купівлі нерухомого майна АТ МВО «Оріон».

Справа № 25/114-05-4142 є елементом кримінальних дій групи осіб на чолі з Дубовим О. і Ніколаєвим М., які на протязі довгого часу грабували державне майно (в тому числі за безцінь продали Лікувально-оздоровчий комплекс «Оріон»), завдали велику матеріальну шкоду АТ, що за попередньою оцінкою перевищує 40 млн. гривень, фактично припинили виробничо-господарську діяльність об’єднання, в тому числі і шляхом ініціювання фіктивного банкрутства.

Ще 30.07.2004 р. Ніколаєв М., за допомогою державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси без відома правління АТ МВО „Оріон” оформлює продаж 16 – ти поверхової будівлі ЛОК „Оріон” (загальна площа якого складає 14515,4 м2., розташований на узбережжі Чорного моря на 8-й станції Великого Фонтану в м. Одесі) Товариству з обмеженою відповідальністю „КронПакСервіс” за 2 256 300 грн., а потім перепродано будівлю ТОВ ЛОК “Оріон”1. Балансова вартість об’єкту становить понад 5 млн. грн. Оціночна вартість, визначена експертизою по кримінальній справі, складає 19 200 000 грн. без врахування ПДВ.

В підтвердження вищенаведеного Одеський апеляційний господарський суд в постанові від 31.10.2006р. зробив правильний висновок щодо недійснісності правочинів щодо відчуження нерухомого майна ЛОК «Оріон», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, а саме визнав недійсними:

- правочин щодо проведення Універсальною торговою біржею „Південь” 30.07.2004р. цільового аукціону по продажу будівлі АТ МВО „Оріон” розташованої у м. Одесі, по вул. Літературна, 10;

- договір купівлі-продажу від 30.07.2004р. № 68 активів АТ МВО „Оріон” будівлі лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон”, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10;

- договір купівлі-продажу від 05.12.2004р. № 4512 про продаж нерухомого майна ЛОК „Оріон”, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, укладеного між ТОВ „КронПакСервіс” та ПП „ДАФ”;

- договір купівлі-продажу від 22.02.2005р. № Д-815 про продаж нерухомого майна ЛОК „Оріон”, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, укладеного між ПП„ДАФ” та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон”, та повернув учасників угод у первісне положення, зобов'язавши ТОВ „КронПакСервіс”, ПП „ДАФ” та ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” повернути Акціонерному товариству „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” будівлю Лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон”, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10.

Цю позицію підтримав і Вищий господарський суд України своєю постановою від 25.01.2007р. та Верховний суд України ухвалою від 22.02.2007р.

Не зважаючи на те, що питання права власності АТ МВО „Оріон” на будівлю Лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон” вирішено судами апеляційної та касаційних інстанцій, відповідач по справі ТОВ «ЛОК «Оріон» продовжив шукати шляхи для незаконного привласнення зазначеної будівлі.

В підтвердження наведеного, ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” подав до Одеського апеляційного господарського суду заяву про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. по справі № 25/114-05-4142 за нововиявленими обставинами.
22.05.2007р. Одеський апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою заяву ТОВ „Лікувально-оздоровчий комплекс „Оріон” про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. по справі № 25/114-05-4142 за нововиявленими обставинами задовольнив та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. по справі № 25/114-05-4142 скасував.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2007р. по справі № 25/114-05-4142 АТ МВО „Оріон” є незаконною з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Відповідно до роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 р. N 04-5/563, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

З огляду на наведене вище, АТ МВО „Оріон” вважає, що Одеський апеляційний господарський суд розглянувши заву ТОВ „ЛОК „Оріон” про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. по справі № 25/114-05-4142 за нововиявленими обставинами порушив діюче законодавство, оскільки зазначені заявником обставини не є нововиявленими.

Апеляційним судом Одеської області були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме, п.6.2.4. ст.6, пп. 10.1.1., 10.1.3. ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III ст.ст. 112, 114 ГПК України. Цей факт підтверджується наступним.

В постанові від 22.05.2007р. Одеський апеляційний господарський суд зазначив: „приймаючи постанову від 31.10.2006р., Одеський апеляційний господарський суд виходив с того, що податковим керуючим порушені норми Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р.”

Ця “помилкова” точка зору суду вплинула на прийняття Одеським апеляційним господарським судом незаконної постанови, яка зараз оскаржується АТ МВО „Оріон” в Вищому господарському суді України.
З цього приводу хочемо зазначити наступне.

По-перше, приймаючи постанову від 31.10.2006р. Одеський апеляційний господарський суд керувався тим, що були порушені норми діючого законодавства, а саме: Закону України „Про приватизацію державного майна”, Закону України „Про погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Далі Закон №2181). Ця обставина послужила підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон” за адресою; м. Одеса, вул. Літературна, 10, яка перебувала у податковій заставі, укладеного між “переможцем аукціону” (ТОВ „КронПакСервіс"), затверджений УТБ „Південь”, погоджений СДПІ у Приморському районі.

Так, відповідно до тексту постанови від 31.10.2006р. суд зазначив:

„Згідно п.п. 10.2.2. п. 10.2 ст. 10 Закону № 2181 у разі, коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України до державного сектору економіки відносяться підприємства (господарські товариства), державна частка у статутному фонді яких перевищує 50%.
На момент продажу будівлі лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон” АТ „МВО „Оріон” державна частка у його статутному фонді складала 59,035 %, що підтверджується витягом з реєстру ОРК „Одеська реєстраційна компанія"

Отже, органом управління державними корпоративними правами АТ МВО „Оріон” є Фонд державного майна України.

У відповідності до ст. 140 „Державної програми приватизації на 2000-2002 років” , яка є чинною на теперішній час, забороняється відчужувати активи підприємств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 25% та вартість такого майна перевищує 14 тис. ЄВРО по курсу НБУ на момент продажу.

Таким чином, діючим законодавством з питань приватизації встановлені певні обмеження щодо відчуження майна господарських товариств, більше 25% акцій статутного фонду, які належать державі.

На підставі вищенаведених вимог чинного законодавства, для реалізації будівлі ЛОК „Оріон” необхідна була попередня згода фонду державного майна України, як органу який здійснює управління державним пакетом акцій АТ „МВО „Оріон", та реалізація повинна здійснюватись за поданням відповідного органу податкової інспекції регіональним органом приватизації, тобто регіонального відділення ФДМУ по Одеській області.

В порушення Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом державного майна України від 25.11.2003р. № 2097, податковою інспекцією, при проведені торгів не було надано документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно. Отже, Універсальна товарна біржа „Південь" не мала права проводити без них аукціон.

Крім того, факт наявності порушень при продажу активів АТ „МВО „Оріон” підтверджується відповідними листом СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.09.2004р. № 18577/24-0029/10 та протоколом № 2 від 12.10.2004р. УТБ „Південь”,

Відповідно до п.п. 3.4 п. 3 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України від 26.06.2002р. № 294, організатор аукціону не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення аукціону оприлюднює в засобах масової інформації та на власній WEB -сторінці повідомлення (оголошення), яке повинно містити таку інформацію:
назву активу, що пропонується до продажу, його місцезнаходження;
відомості про активи (технічні характеристики, рік випуску, відновну вартість тощо);
початкову ціну продажу активу;
суму коштів, що вносяться учасником перед початком аукціону (гарантійний внесок), назву банку, його місцезнаходження, номер рахунку, відкритого для їх унесення;
кінцевий термін прийняття заявок учасників аукціону на покупку активів;
час та місце ознайомлення з активами;
час та місце проведення аукціону;
місцезнаходження, номер телефону аукціонного комітету.
Якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства (або його частина), то в інформації додатково зазначаються:
обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг) підприємства, у тому числі для продажу на експорт;
кількість та склад робочих місць;
баланс активів і пасивів;
рентабельність виробництва за останні три роки (для конкретного цілісного майнового комплексу підприємства);
відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано цілісний майновий комплекс підприємства, його структурний підрозділ.

Як вбачається з матеріалів справи, інформаційне повідомлення про проведення цільового аукціону з продажу активів платника податків (щодо нерухомого майна АТ „МВО „Оріон”), які перебувають в податковій заставі СДПІ в Приморському районі м. Одеси, надруковано в газеті „Фондова панорама” 20.07.2004р. № 33 (237). Однак, інформація, яка повинна додатково зазначатися при продажі цілісного майнового комплексу підприємства (або його частини), а саме відомості про будівлі та земельну ділянку, передбачені Порядком проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, відсутня.

Отже, УТБ „Південь” порушено правила оголошення про майбутній аукціон при здійсненні підготовчих дій до аукціону.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Таким чином, у даному випадку правильне застосування норм матеріального та процесуального права визначається наданням правильної оцінки вимогам чинного законодавства, якими встановлені певні обмеження щодо відчуження майна господарських товариств, оскільки існування певних умов може зумовити юридичні наслідки для визнання оспорюваного договору недійсним”.

Як вбачається з наведеного вище, Одеський апеляційний господарський суд, приймаючи постанову від 31.10.2006р., встановив безліч порушень чинного законодавства, що не обмежується тільки Законом №2181.

По-друге, в тексті постанови від 31.10.2006р. Одеський апеляційний господарський суд зазначив порушення, які допустила СДПІ у Приморському районі м.Одеси, як орган (юридична особа), що провів продаж активів платника податків. Конкретні порушення закону, що допустила Шевчук А.М. судом не досліджувались та не повинні були досліджуватись, оскільки Шевчук А.М. – це лише одна посадова особа з декількох, що були причетні до незаконного продажу.

Підтвердженням того є окрема ухвала Апеляційного суду Одеської області від 13.02.2007р.
У зазначеній ухвалі значиться:

„Рассмотрев данное дело в апелляционном порядке, судебная палата по уголовным делам апелляционного суда Одесской области считает необходимым отметить, что материалы настоящего уголовного дела состоят из 10 томов, однако расследование по делу проведено не в полном объёме в отношении лиц причастных к причинению материального ущерба на сумму 16 млн. 947 тыс. 700 грн.
Органы досудебного следствия фактически располагая достаточными данными о лицах причастных к причинению ущерба должных мер предусмотренных уголовно-процессуальным законом о привлечении их к ответственности не приняли.

Руководствуясь изложенным и ст.ст. 23-2,380 УПК Украины, коллегия судей судебной палаты по уголовным делам апелляционного суда Одесской области, определила: об изложенном довести до сведения прокурора Одесской области для соответствующего реагирования”.

Таким чином, кримінальний вирок відносно Шевчук А.М. зовсім не вказує на дотримання законодавства самою юридичною особою - СДПІ у Приморському районі м.Одеси та іншими її посадовими особами, зокрема начальником СДПІ у Приморському районі м.Одеси у 2004 році - Золотарьовим О.Е., оскільки саме він підписував складені Шевчук А.М. документи стосовно продажу будівлі ЛОК „Оріон”.

Крім того, на вирок суду від 20.10.2006р. взагалі не можна посилатися оскільки в основу вироку лягли постанова господарського суду Одеської області від 14.11.2005р. по справі №23/281-05-8155А та рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2005р. по справі 23/253-04-11120. Вказані вище рішення були скасовані постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2007р. по справі №23/281-05-8155А та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2007р. по справі 23/253-04-11120.

В оскаржуваній постанові від 22.05.2007р. Одеський апеляційний господарський суд зазначив: „приймаючи постанову від 31.10.2006р., Одеський апеляційний господарський суд виходив с того, що податковий борг АТ МВО „Оріон” відповідно до податкових вимог склав 6 483,38 грн., а оціночна вартість активів АТ МВО „Оріон”, що підлягала реалізації 2 100 000 грн. Разом з тим, як вбачається з повідомлення Універсальної товарної біржі „Південь” від 12.02.2007р. СДПІ у Приморському районі м.Одеси 30.09.2004р.перераховані грошові кошти від реалізації активів підприємства боржника ВАТ МВО „Оріон” у рахунок погашення податкового боргу всього на суму 1 566 128,07”.

З вказаним не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Відповідно до роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 р. N 04-5/563, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Виходячи з наданих заявником до суду документів, не можна погодитися, що нововиявленими обставинами є обставини, викладені саме в листі Універсальної товарної біржі «Південь» від 12.02.07р. та у листі-відповіді ДПІ до Універсальної товарної біржі «Південь» від 26.05.2005р.

АТ МВО „Оріон” вважає, що зміст зазначених документів не відповідає ознакам „нововиявлених обставин” відповідно роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 р. № 04-5/563.
Так, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Вважаємо за важливе зазначити, що під час розгляду справи обставини, визначені у листі Універсальної товарної біржі «Південь» від 12.02.07р. та у листі-відповіді ДПІ до Універсальної товарної біржі «Південь» від 26.05.2005р. щодо перерахування грошових коштів від реалізації заставних активів на розподільчий рахунок СДПІ у Приморському районі м.Одеси (1 843 502,47 грн.), а потім ДПІ у Малиновському районі м.Одеси (1 101 059,81 грн.), СДПІ у Приморському районі м.Одеси по підприємству ЛОК „Оріон” (465068,26 грн.) та АТ МВО „Оріон” (залишок 277 374,40 грн.) були відомі не лише заявникові на час розгляду справи, а й розглядались судом. Так, під час розгляду справи відповідачі давали відповідні пояснення що підтверджується фіксованим записом судового процесу та зазначали дані обставини в касаційних скаргах на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. до Вищого господарського суду України та Верховного суду України. Але судом не були прийняті наведені аргументи, оскільки на момент продажу будівлі ЛОК „Оріон” простроченої заборгованості АТ МВО „Оріон” не існувало.

Відповідно до п.1.3. роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 р. N 04-5/563 не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Відповідно до листа СДПІ у Приморському районі м.Одеси № 17182/10/24-001 від 26.05.2005р., СДПІ у Приморському районі м.Одеси повідомила УТБ „Південь” на які саме рахунки було розподілено кошти від продажу заставленого майна. Крім того, СДПІ у Приморському районі м.Одеси в зазначеному вище листі зазначає: ”у зв’язку з розглядом у Господарському суді позовної заяви регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області про визнання недійсним цільового аукціону від 30.07.2004р., договору купівлі-продажу від 30.07.2004р. №68, та розслідуванням кримінальної справи прокуратурою Одеської області, СДПІ у Приморському районі м.Одеси вважає недоцільним здійснення розрахунків, пов’язаних з відшкодуванням витрат на підготовку та проведення аукціону з продажу активів підприємства АТ МВО „Оріон” до вирішення питання по суті у вищезазначених інстанціях”.

Таким чином, посилання відповідачів по справі на те, що про факт розподілення коштів від продажу активів їм стало відомо лише у 2007 році – не відповідає дійсності.

Виходячи з наведеного, не можна вважати нововиявленими обставинами ні вирок Суворовського районного суду відносно Шевчук А.М., ні листування між співвідповідачами по справі.

Тобто, Одеський апеляційний господарський суд розглянув справу № 25/114-05-4142 не за нововиявленими обставинами, а в порядку позовного провадження, порушивши ст.ст. 112-114 ГПК України.

Звертаємо увагу колегії суддів на те, що СДПІ в Приморському районі м.Одеси взагалі не мала права продавати активи підприємства.

Відповідно до пункту 3.1.1. Закону України №2181 „Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду”. Як вбачається з матеріалів справи, ніякого рішення суду щодо продажу активів АТ МВО „Оріон” не було. Цей факт залишився поза увагою як суду першої інстанції, так і Одеського апеляційного господарського суду.
Крім того, відповідно до п.6.3.2. Закону №2181 „У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється”

Дійсно, законом не передбачений механізм надіслання третьої та четвертої податкової вимоги, але не має і імперативної норми, відповідно до якої податкових вимог має бути лише дві.

Одеським апеляційним господарським судом не враховано положення п.4.4.1. Закону №2182, відповідно до якого „У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків”.

Крім того, в оскаржуваній постанові від 22.05.2007р. Одеський апеляційний господарський суд зазначив, що підприємством „не ставилось питання про повернення з бюджету суми податкового боргу як незаконно перерахованої до бюджету, що свідчить про визнання ним податкового боргу”.

З даним твердженням суду не можна погодитись. Представниками АТ МВО „Оріон” в судовому засіданні неодноразово заявлялось, що підприємством ставилося у суді питання щодо повернення з бюджету суми податкового боргу як незаконно перерахованої до бюджету. Це підтверджується фіксованим записом судового процесу та матеріали справи № 34-13-23/232-04-10265. Тобто, АТ МВО „Оріон” ніколи не визнавало податкового боргу.

Підводячи підсумок, вважаємо, що Одеський апеляційний господарський суд, приймаючи постанову від 22.05.2007р. порушив ст.ст. п.п. 10.2.2. п. 10.2 ст. 10, п.3.1.1. ст.3, п.6.3.2. ст.6 Закону „Про погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, ст. 140 „Державної програми приватизації на 2000-2002 років”, п.п. 3.4 п. 3 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, ст.ст.4, 43, 112-114 ГПК України.

Крім того, чисельні порушення чинного законодавства продовжуються. 24.05.2007р. АТ МВО „Оріон” була подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову від 22.05.2007р. Відповідно до ст.109 ГПК України місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня її надходження.

Одеський апеляційний господарський суд не виконав вимоги діючого законодавства та не направив матеріали справи до Вищого господарського суду України. Замість того, він направив матеріали справи до суду першої інстанції для складання наказу на примусове виконання постанови від 22.05.2007р.
Зазначене свідчить про упередженість та необ’єктивність апеляційного господарського суду Одеської області у розгляді справи № 25/114-05-4142 за участю АТ МВО «Оріон».

V-5 Документи, які підтверджують порушення чинного законодавства і присяги колегією судій апеляційного господарського суду Одеської області Воронюк О.Л., Ермілов Г.А., Лашін В.В. (додаються):
5.1.Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2007р.;
5.2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р.;
5.3. Скарга на постанову від 22.05.2007;
5.4. Лист СДШ у Приморському районі м. Одеси від 15.09.2004р. № 18577/24-0029/10 та протокол № 2 від 12.10.2004р. УТБ „Південь”;
5.5.окрема ухвала Апеляційного суду Одеської області від 13.02.2007р.;
5.6. постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2007р. по справі №23/281-05-8155А;
5.7. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2007р. по справі 23/253-04-11120;
5.8. листи Універсальної товарної біржі «Південь» від 12.02.07р. та лист-відповідь ДПІ до Універсальної товарної біржі «Південь» від 26.05.2005р.

Голова правління АТ М.С. Кущак

Голова ревізійної комісії АТ С.Ю. Корсунська

Голова профспілкового комітету АТ В.Д.Матійко

Украинское антирейдерское движение

Комментарии (0) Оставить комментарий

Комментарии отсутствуют, Вы можете написать первый.