Жалоба в Высший совет юстиции на действия судей Хозяйственного суда Одесской области Бахарева Б.А., Лепехи Г.А., Оборотовой А.Ю. допущенные при рассмотрении дела о банкротстве АО «Машиностроительное производственное объединение «Орион».

Вища рада юстиції
04050, Київ-50, вул. Артема 89
від 28.04.2006 р. № 01/177

СКАРГА
на незаконні дії суддів господарського суду Одеської області Бахарева Б.О., Лепехі Г.А., Оборотової О.Ю., допущені при розгляді справи №2/52-05-1848 про банкрутство Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”

Направлення цієї скарги до Вищої ради юстиції викликане порушеннями процесуального законодавства суддями господарського суду Одеської області Бахаревим Б.О., Лепехою Г.А., Оборотовою О.Ю. при розгляді справи №2/52-05-1848 про банкрутство Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” (далі – АТ МВО „Оріон”).

Просимо звернути увагу на те, що згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 29.08.2000 р. №1346 та від 23.12.2004 р. №1734 АТ МВО „Оріон” віднесено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Контрольний пакет акцій АТ МВО „Оріон” (50% + 1 акція) належить державі.

16.02.2005 р. господарський суд Одеської області (суддя Бахарев Б.О.) порушив провадження у справі №2/52-05-1848 про банкрутство АТ МВО „Оріон” на основі фіктивної заборгованості, про що виніс ухвалу (додаток 1.1.).

Підставою для порушення справи про банкрутство стала заява (додаток 1.2.) Приватного підприємства „Статир” (далі – ПП „Статир”), подана до суду 16.02.2005 р., відповідно до якої заборгованість АТ МВО „Оріон” перед ПП „Статир” становить 778 320,00 грн.

Ч.3 ст.6 Закону про банкрутство передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Абз.7 ч.1 ст.1 Закону про банкрутство передбачено, що безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У підтвердження безспірності вимог до АТ МВО „Оріон” ПП „Статир” надало відповідь на претензію №25/10 (додаток 1.3.), у якій особа (Ніколаєв М.М.), яка не має права представляти АТ МВО „Оріон”, визнала борг у сумі 778 320,00 грн. Факт відсутності у Ніколаєва М.М. повноважень представляти АТ МВО „Оріон”, встановлено рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.11.2004 р. по справі № 7322/2004 (додаток 1.4.), яке допущено до негайного виконання.

Таким чином, були відсутні підстави для порушення справи про банкрутство АТ МВО „Оріон” тому, що в матеріалах справи відсутні належні докази, підтверджуючи безспірність вимог ПП „Статир” до АТ МВО „Оріон”.

При винесені ухвали від 16.02.2005 р. суддя Бахарев Б.О. не дослідив докази та не встановив істину, не витребував необхідні матеріали, а саме докази, які підтверджують безспірність вимог ПП „Статир”, що привело до порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 32-34 ГПК України та ст.. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство), та порушенню прав АТ МВО „Оріон”.

Хочемо акцентувати увагу на тому, що незважаючи на заявлені кредиторські вимоги ПП „Статир” у сумі 778 320,00 грн., суддя Бахарєв Б.О. на власний розсуд, при відсутності будь-яких підстав, визнав ПП „Статир” кредитором АТ МВО „Оріон” у сумі 7 002 606,48 грн. (у десять разів перевищує заявлені вимоги), про що виніс ухвалу від 15.03.2005 р. (додаток 1.5.).

Ухвалу від 15.03.2005 р. суддя Бахарев Б.О. виніс на підставі наступних доказів:

а). Договір купівлі-продажу №11-10 від 11.10.2004 р. з додатками (додаток 1.6.), видатковою накладною №30 від 11.10.2004 р. (додаток1.7.), претензією №25/10 від 25.10.2004 р. (додаток 1.8.), відповіддю на претензію №25/10 (додаток 1.3.).

Згідно зазначеного договору та додатків до нього ПП „Статир” нібито передало АТ МВО „Оріон” майно на загальну суму 778 320,00 грн. У заяві ПП „Статир” про порушення справи про банкрутство та визнання банкрутом АТ МВО „Оріон” зазначена саме ця сума.

б). Рішення господарського суду Одеської області від 29.12.2004 р. про стягнення з АТ МВО „Оріон” заборгованості у розмірі 7 002 606,48 грн., наказ господарського суду Одеської області від 10.01.2005 р., постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2005р.

Звертаємо увагу на те, що зазначені документи не мають ніякого відношення до справи про банкрутство АТ МВО „Оріон”.

Згідно рішення господарського суду Одеської області від 29.12.2004 р. по справі №25/338-04-11054 (додаток 1.9.) стягнуто з АТ МВО „Оріон” на користь ПП „Статир” суму у розмірі 7 002 606,48 грн. по Договору №11/10/04 від 11.10.2004 р. (додаток 1.10), у зв’язку з чим було видано наказ від 10.01.2005 р. (додаток 1.11.) та винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2005 р. (додаток 1.12.).

Відзначаємо, що ПП „Статир” не заявляло вимоги у справі про банкрутство АТ МВО „Оріон” по Договору №11/10/04 від 11.10.2004 р. у сумі 7 002 606,48 грн., а були заявлені тільки вимоги по Договору №11-10 від 11.10.2004 р. (додаток 1.6.) на суму 778 320,00 грн.

Також на день порушення справи про банкрутство АТ МВО „Оріон” (16.02.2005 р.) документально підтверджено, що борг АТ МВО „Оріон” перед ПП „Статир” у сумі 7002606,48 грн. відсутній. Відповідно до листа ПП „Статир” від 15.02.2005 р. №1-15 02-юр. (додаток 1.13.) до підрозділу примусового виконання рішень заборгованість АТ МВО „Оріон”, яка визнана рішенням господарського суду Одеської області від 29.01.2005 р. „... погашена, шляхом передання ... певного майна. ...”. Відсутність заборгованості також підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження №18 від 15.02.2005 р. (додаток 1.14.) та листом Одеського обласного управління юстиції №04-3418 від 05.04.2005 р. (додаток 1.15.).

Важливо відзначити, що в описовій частині ухвали від 15.03.2005 р. суддя Бахарев Б.О. зазначив „... АТ МВО „Оріон” має кредиторську заборгованість перед ПП „Статир” в сумі 778 320,00 грн. ...”, але в мотивувальній частині ухвали суддя Бахарев Б.О. безпідставно вказує „... Приймаючи до уваги, що, заборгованість боржника в сумі 7 002 606,48 грн. повністю підтверджена матеріалами справи ...”.
Таким чином, суддя Бахарев Б.О. визнав ПП „Статир” кредитором АТ МВО „Оріон” на суму 7 002 606,48 грн., які ніколи не заявлялись у справі про банкрутство АТ МВО „Оріон” і не могли заявлятися тому, що борг відсутній, чим грубо порушено вимоги ч.3 ст.6, ч.11 ст.11 Закону про банкрутство, п.п. 2, 3 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. №02-5/422 „Про судові рішення”, ст.ст. 4, 47, ст.ст. 32-34 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2006 р. ухвалу судді Бахарева Б.О. від 15.03.2005 р. скасовано (додаток 1.16.).

03.03.2005 р. суддя Бахарев Б.О. виніс ухвалу (додаток 1.7.), якою призначив розпорядником майна АТ МВО „Оріон” - арбітражного керуючого Шармонова О.О.

Відповідно до ч.16 ст.13 Закону про банкрутство господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження керівника та тимчасово покласти обов’язки керівника на розпорядника майна.

15.03.2005 р. суддя Бахарев Б.О., за відсутністю клопотання комітету кредиторів на підставі заяви розпорядника майна Шармонова О.О., виніс ухвалу (додаток 1.8.), якою відсторонив керівника АТ МВО „Оріон” та поклав виконання обов'язків керівника АТ МВО „Оріон” на розпорядника майна боржника Шармонова О.О., чим порушив вимоги ст.4 ГПК України та ч.16 ст.13 Закону про банкрутство.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.86 ГПК України ухвала господарського суду має містити: найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад);

Ухвала від 15.03.2005 р. про покладення виконання обов'язків керівника АТ МВО „Оріон” на розпорядника майна Шармонова О.О. була винесена без повідомлення учасників справи та поза судового засідання, про що свідчить вступна частина ухвали, де не зазначено учасників справи. Таки дії судді Бахарева Б.О. привели к грубому порушенню процесуального законодавства, а саме ст.ст. 64, 86 ГПК України.

Вищий господарський суд України ухвалою від 16.05.2005 р. (додаток 2.1.) призупинив, а потім Постановою від 13.07.2005 р. (додаток 2.2.) скасував ухвалу господарського суду Одеської області від 15.03.2005 р., якою призначено Шармонова О.О. виконуючим обов’язки керівника АТ МВО „Оріон”.

Верховний суд України 11.08.2005 р. (додаток 2.3.) відхилив касаційну скаргу Шармонова О.О. про перегляд Постанови Вищого господарського суду України від 13.07.2005 р.

Вищий господарський суд України 09.11.2005 р. (додаток 2.4.) відхилив повторну заяву Шармонова О.О. про перегляд постанови від 13.07.2005 р.

Тобто Верховний суд України та Вищий господарський суд України на всіх стадіях судового процесу визнав незаконність винесення суддею Бахаревим Б.О. ухвали від 15.03.2005 р., якою покладено виконання обов'язків керівника АТ МВО „Оріон” на розпорядника майна Шармонова О.О. Але...

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2005 р. справу про банкрутство АТ МВО „Оріон” прийнято до провадження судді Лепехи Г.А.

Не приймаючі до уваги Постанову Вищого господарського суду України від 13.07.2005 р., суддя Лепеха Г.А., порушуючи ті ж самі норми Закону про банкрутство, що були порушені при винесені ухвали від 15.03.2005 р. (суддя Бахарев Б.О.) про покладення обов’язків керівника АТ МВО „Оріон” на арбітражного керуючого Шармонова О.О., не дослідивши наявні матеріали справи, не вивчивши докази, у порушення ст.ст. 32-34 ГПК України, ст.ст. 12, 13 Закону про банкрутство, 27.12.2005 р. виносить ухвалу (додаток 2.5.) про відсторонення керівника АТ МВО „Оріон” від виконання ним своїх посадових обов’язків та вдруге покладає виконання обов’язків керівник АТ МВО „Оріон” на Шармонова О.О.

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону про банкрутство розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців. Строк повноважень Шармонова О.О., як розпорядника майна АТ МВО „Оріон”, збіг ще в вересні 2005 р. (додаток 1.17.), цей факт також встановлено Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 січня 2006 року (додаток 2.6.).

Тобто суддя Лепеха Г.А. поклав обов’язки керівника АТ МВО „Оріон” на особу, яка не є розпорядником майна АТ МВО „Оріон” і взагалі не є учасником справи про банкрутство АТ МВО „Оріон” та не прийняв до уваги вказівки Вищого господарського суду України викладені у Постанові від 13.07.2005 р. (додаток 2.2.), які відповідно до ст.. 11112 ГПК України є обов’язковими для суду першої інстанції., що привело до порушенню вимог процесуального законодавства та прав і інтересів АТ МВО „Оріон”.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2006 року ухвалу судді Лепеха Г.А. від 27.12.2005 р. скасовано (додаток 2.6.).

26.01.2006 р. суддя Оборотова О.Ю. винесла ухвалу (додаток 3.1.), якою прийняла до свого провадження справу про банкрутство АТ МВО „Оріон”.

У зв’язку з ти , що 04.01.2006 р. в Одеському апеляційному господарському суді легітимні представники АТ МВО „Оріон” вперше змогли ознайомитись зі справою про банкрутство АТ МВО „Оріон” у повному обсязі, АТ МВО „Оріон” 27.01.2006 р. подало касаційну скаргу (додаток 3.2.) на ухвалу від 15.03.2005 р. (суддя Бахарев Б.О.), якою ПП „Статир” визнано кредитором АТ МВО „Оріон” на суму 7002606,48 грн.

У порушення ч.2 ст. 109 ГПК України суддя Оборотова О.Ю. не надіслала до Вищого господарського суду України справу в повному об’ємі і продовжила розгляд справи.

31.01.2006 р., 03.02.2006 р. та 22.02.2006 р. АТ МВО „Оріон” подало до господарського суду Одеської області заяви (додаток 3.3.) про поворот виконання ухвали від 27.12.2005 р., якою відсторонено керівника АТ МВО „Оріон”, у зв’язку з її скасуванням, однак у порушення норм процесуального законодавства, а саме ст.. 64 ГПК України, дані заяви взагалі не розглянуті суддею Оборотовою О.Ю. і не надано відповіді про причини, по яким заяви не розглянуті.

02.02.2006 р. суддя Оборотова О.Ю., немаючі всіх матеріалів справи винесла ухвалу (додаток 3.4.) про призначення справи на 10.02.2006р. У порушення ст.. 64 ГПК України суддя Оборотова О.Ю. надіслала зазначену ухвалу 09.02.2006 р., про що свідчить відмітка пошти на конверті (копія ухвали та конверту додається), в зв’язку з чим АТ МВО „Оріон” отримало ухвалу після засідання суду.

16.02.2006 р. суддя Оборотова О.Ю., за відсутністю всіх матеріалів справи (підтвердження цього є касаційна скарга АТ МВО „Оріон” на ухвалу від 15.03.2005 р. (додаток 3.2.), яку подано до канцелярії суду 27.01.2006р. та ухвала ВГСУ від 17.02.2006 р. (додаток 3.5.) про прийняття до розгляду касаційної скарги АТ МВО „Оріон”), не дослідивши докази та не встановивши істину, у порушення ст.ст. 32-34 ГПК України та ст.ст. 13, 14, 15 Закону про банкрутство, затвердила реєстр вимог кредиторів АТ МВО „Оріон”, складений Шармоновим О.О., який не є розпорядником майна АТ МВО „Оріон” ще з вересня місяця 2005 р.

Законом про банкрутство встановлено чітку процедуру розгляду вимог конкурсних кредиторів. Так ч.3 ст.14 Закону про банкрутство передбачено, що боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог кредиторів повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Згідно ч. 6 вказаної статті вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів включені у реєстр не розглядалися та не були визнані боржником (АТ МВО „Оріон”). Шармонов О.О., якій не є розпорядником майна АТ МВО „Оріон”, не маючи на те повноважень, прийняв рішення щодо визнання або відхилення вимог кредиторів та включення їх до реєстру.

16.02.2006 р. суддя Оборотова О.Ю., винесла ухвалу, якою затвердила реєстр наданий Шармоновим О.О. (додаток 3.7.), до якого включені вимоги ПП „Статир” у сумі 7 002 606,48 грн. При винесені зазначеної ухвали суддя Оборотова О.Ю., у порушення процесуального законодавства, а саме ст.ст. 47, 22, 32-34, 64 ГПК України, не прийняла до уваги наступні обставини:

- вимоги на зазначену суму у справі про банкрутство ніколи не заявлялися;

- борг на зазначену суму в загалі відсутній, що підтверджується матеріалами справи;

- касаційну скаргу АТ МВО „Оріон” на ухвалу господарського суду Одеської області від 15.03.2005 р., якою ПП „Статир” визнано кредитором АТ МВО „Оріон” на загальну суму 7 002 606,48 грн., разом з матеріалами справи направлено до Вищого господарського суду України;

- Постановою прокуратури Одеської області від 22.04.2005 р. (додаток 3.8.) порушено кримінальну справу відносно службових осіб АТ МВО „Оріон” та ПП „Статир” за фактом складання завідомо фіктивного документу (акту приймання-передачі від 11.10.2004 р. до договору купівлі-продажу №11/10/04 від 11.10.2004 р., відповідно до якого ПП „Статир” нібито передало АТ МВО „Оріон” майно на загальну суму 7 002 606,48 грн.) та доведення підприємства АТ МВО „Оріон” до банкрутства.

Також суддя Оборотова не прийняла до уваги, що в проваджені господарського суду Одеської області знаходяться справи №15/217-05-6250 та №6/360-05-11965 (додатки 3.9. - 3.11.) про визнання недійсними договір №11/10/04 від 11.10.2004 р. на загальну суму 7 002 606,48 грн. (саме на цю на суму суддя Бахарев Б.О. визнав ПП „Статир” кредитором АТ МВО „Оріон”) та договір №11-10 від 11.10.2004 р. на загальну суму 778 320,00 грн. (саме цю суму ПП „Статир” зазначило у заяві про порушення справи про банкрутство АТ МВО „Оріон”).

Тобто суддя Оборотова О.Ю. знаючі, що вимоги ПП „Статир” до АТ МВО „Оріон” не є безспірними, затвердила реєстр кредиторів АТ МВО „Оріон”, у який включені вимоги ПП „Статир” у розмірі 7 002 606,48 грн. Звертаємо увагу, що загальна сума всіх кредиторських вимог до АТ МВО „Оріон” складає 7 535 121,42 грн.

На ухвалу від 16.02.2006 р. АТ МВО „Оріон” подало апеляційну скаргу (додаток 3.12).

28.02.2006 р. суддя Оборотова О.Ю. не направивши апеляційну скаргу з наявними матеріалами справи до апеляційної інстанції, недочекавшись створення комітету кредиторів, не повідомивши учасників справи (крім ПП „Статир” та Шармонова О.О.), не прийнявши до уваги звернення з клопотаннями (додаток 3.13.) учасників справи (АТ МВО „Оріон” та Фонду державного майна України) про зупинення провадження у справі, в зв’язку з порушенням кримінальної справи, винесла ухвалу (додаток 3.14.), якою введено процедуру санації АТ МВО „Оріон”, відсторонено керівника АТ МВО „Оріон” та призначено керуючого санацією Шармонова О.О.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону про банкрутство господарський суд має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією тільки за клопотанням комітету кредиторів.

В ухвалі 28.02.2006 р. суддя Оборотова О.Ю. зазначила, що „... 21.02.2006 р. до господарського суду надійшло клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Шармонова О.О. про проведення процедури санації, яким арбітражний керуючий просить задовольнити клопотання комітету кредиторів АТ МВО „Оріон” викладені в протоколі засідання комітету кредиторів №1 від 21.02.2006 р. ...”.

Тобто суддя Оборотова О.Ю. задовольнила клопотання Шармонова О.О., який не є учасником справи про банкрутство АТ МВО „Оріон”, чим грубо порушила вимоги ст. 17 Закону про банкрутство та процесуальне законодавство України, в тому числі ст. 22 ГПК України.
Звертаємо увагу, що перші збори кредиторів АТ МВО „Оріон” відбулися 28.02.2006 р. (додаток 3.15.), на яких одноголосно прийнято рішення відкласти збори кредиторів до вирішення Вищим господарським судом України питання про законність винесення ухвали господарського суду Одеської області від 15.03.2005 р. відносно кредиторської заборгованості ПП „Статир” у розмірі 7002 606,48 грн., яка поставлена під сумнів та розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу від 16.02.2006 р., про що складено Протокол №1, який підписали усі присутні на зборах.

Того ж дня, тобто 28 лютого 2006 р., до господарського суду Одеської області подане клопотання представника ЗАТ „Одесводоканал” (кредитор АТ МО „Оріон”) з проханням залучити до матеріалів справи Протокол №1 (додаток 3.15.) зборів кредиторів АТ МВО „Оріон”, в якому відображене вищезазначене рішення кредиторів.

Згідно абз.2 ч.2 ст.2 Закону про банкрутство Державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом;

Кандидатуру керуючого санацією підприємств, у статутному фонді яких є державна частка, та підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, обов’язково погоджують з Фондом державного майна України, що передбачено абз. 10 Розділу IV „Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави”, затверджених Постановою КМУ від 11.02.2004 р. №155 та п. 5 „Положення про Комісію з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих”, затвердженого наказом МЕУ від 12 червня 2003 р. №154.

Ухвалою від 28.02.2006 р. про введення процедури санації суддя Оборотова О.Ю. самостійно, без отримання пропозиції Державного органу з питань банкрутства (Міністерство економіки України) та згоди Фонду державного майна України, призначила керуючого санацією АТ МВО „Оріон” Шармонова О.О.

Зазначене підтверджує, що судді господарського суду Одеської області Бахарев Б.О., Лепеха Г.А., Оборотова О.Ю., грубо порушені вимоги процесуального законодавства України, зокрема ст.. 129 Конституції України, ст.ст. 4, 47, 22, 32-34, 64, 811, 86, 11112 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 6, 11-13, 15, 17 Закону про банкрутство, ст.. 10 Закону України „Про статус судів”, приймали рішення на користь ПП „Статир” та арбітражного керуючого Шармонова О.О., що привело до відсторонення легітимного керівництва АТ МВО „Оріон”, обраного загальними зборами АТ, розкраданню та знищенню майна АТ , припиненню виробничо-господарської діяльності, в тому числі і шляхом ініціювання фіктивного банкрутства, та порушені інших прав і інтересів АТ МВО „Оріон”, яке віднесено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, у зв’язку з чим контрольний пакет акцій АТ МВО „Оріон” (50% + 1 акція) належить державі.

Данна скарга подана з урахуванням положень ч.13 п.7 Рішення Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року №9-рп/2002 по справі №1-3/2002 де зазначено „...Вища рада юстиції зобов’язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п’ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення. ...”.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 126, 129, 131 Конституції України, ст. 3 Закону України „Про Вищу раду юстиції”, ст.. 10 Закону України „Про статус судів”,

ПРОСИМО:

1. Провести перевірку обставин, викладених у даній скарзі;

2. Звільнити суддів господарського суду Одеської області Бахарева Б.О., Лепеху Г.А., Оборотову О.Ю. з займаних посад за порушення присяги;

Додаток:
- Перелік документів, що додаються на – 1 ар.
- Документи, що додаються (у копіях) на -___ ар..

Голова правління М.С. Кущак

Голова профспілкового
Комітету АТ В.Д. Матійко

Голова ревізійної комісії АТ С.Ю. Корсунська

Украинское антирейдерское движение

Комментарии (0) Оставить комментарий

Комментарии отсутствуют, Вы можете написать первый.